- вдихання
- -я, с.Дія за знач. вдихати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вдихання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
аероіоноінгаляція — ї, ж. Вдихання повітря штучно збагаченого позитивними і негативними іонами … Український тлумачний словник
амілоз — у, ч. Професійний пневмоконіоз, який розвивається в результаті систематичного вдихання мучного пилу … Український тлумачний словник
десатурація — ї, ж. Виведення азоту з організму шляхом вдихання чистого кисню або газової суміші … Український тлумачний словник
дух — ч. 1) род. у, тільки одн. Психічні здібності, свідомість, мислення. Досягнення людського духу. || У матеріалістичній філософії та психології – мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, вищий продукт її. || В… … Український тлумачний словник
карбоконіози — ів, мн., мед. Пневмоконіози, які розвиваються внаслідок тривалого вдихання пилу, що містить вуглець … Український тлумачний словник
кисневий — а, е. Прикм. до кисень. || Який ґрунтується на використанні кисню. || Признач. для зберігання кисню. •• Кисне/ва заборго/ваність стан організму, при якому споживання кисню відстає від потреби організму в ньому. Кисне/ва межа/ найменше насичення… … Український тлумачний словник
металоконіози — ів, мн. Пневмоконіози, які розвиваються в результаті тривалого вдихання пилу металів … Український тлумачний словник
нефеліноз — у, ч. Пневмоконіоз, який виникає внаслідок тривалого і систематичного вдихання пилу мінералу нефеліну … Український тлумачний словник
пневматотерапія — ї, ж. Лікування легеневого захворювання за допомогою вдихання розрідженого або згущеного повітря … Український тлумачний словник